ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОН

Індустріальний (колишній Орджонікідзевський) район Харкова розташований на південному сході міста, він межує з Московським і Немишлянським районами м.Харкова та Харківським районом.
Офіціальна дата утворення району - 8 лютого 1936 р.
Загальна площа району - 33,4 кв. км, це 11% від загальної площі міста.
До складу нашого району входять такі історико-географічні мікрорайони як ХТЗ, Західний, Ново-Західний (частково), Північний, Східний, Фрунзе, Рогань, Горизонт.
Адреса адміністрації: 61007, м.Харків, просп. Архітектора Альошина, буд. 11,
Веб-сайт: http://www.city.kharkov.ua

/Files/photogallery/8850/11п.JPG /Files/photogallery/8850/12і.jpg

Історія району

Індустріальний район - порівняно молодий район у м.Харкові, його народження можно віднести до історичних днів, коли в чистому полі, на південно-східній околиці м.Харкова почалось будівництво Харківського тракторного заводу, що поклало основу в формуванні району.

Разом з заводом росло і робітниче селище ХТЗ, яке стало першим зразком містобудування нового типу. Уже в березні 1930 року проектне бюро НКВС УРСР розробило проект «Нового соціалістичного міста» біля заводу ХТЗ. Керував проектом академік архітектури П.Ф.Альошин.

Планувалося, що у містечку, яке назвали "Новий Харків", житимуть 120 тис. осіб. На великій площі в центрі планувалося розмістити всі цивільні, адміністративні, культурні установи та організації: районну раду, театр, палац праці та культури, кінотеатр, планетарій, друкарню, дитячий клуб, парк відпочинку, стадіон, басейн. За проектом, у центрі містечка був великий амфітеатр-площа на 40 - 50 тис. чоловік.

54% ​​всієї площі мали займати парки, алеї, бульвари. Все «місто» оточувалося смугою зелених насаджень завширшки 600 м. За проектом передбачалося будівництво спеціального харчового комбінату, який повинен був виготовляти продукти-напівфабрикати. Кожну квартиру передбачалося закріплювати за окремою сім'єю. Діти до 17 років проживали разом з батьками, а після 17 років отримували окрему житлову площу. Діти до 4-х років виховувалися в дитсадках.

За проектом передбачалося об'єднати всі будівлі в межах кварталу критими теплими переходами, щоб в будь-який час року можна було, не виходячи на вулицю, відвести дитину в дитсадок, сходити в аптеку, піти до їдальні (кухонь в будинках не передбачалося, харчування здійснювалося централізовано ). На жаль, ця красива ідея так і не була реалізована, хоча в будівлях на рівні другого поверху були споруджені відповідні ніші для таких переходів.

Цей прекрасний проект в своєму цілісному вигляді ніколи не був здійснений. Лише з зими 1930 року почалося будівництво різного роду тимчасових житлових споруд: 40 зимових бараків і 15 бараків для технічного персоналу. До 1 квітня 1932 було побудовано і здано в експлуатацію 26 будинків та 151 барак. Лікарня, ясла, дитячі садки та школи теж спочатку знаходилися в бараках. З 1932 року починається капітальне будівництво.

1 жовтня 1931 урочисто відбулося відкриття тракторного заводу, з конвеєра зійшов перший трактор «Інтернаціонал». А вже в травні 1932 року ХТЗ випускав до 100 тракторів на добу.

У 1933-36 рр. були побудовані верстатобудівний та плитковий заводи, завод ім. Медведєва (“Поліграфмаш”), 9-й авторемонтний завод (теперешній ДП “Електроважмаш”). У 1932-34р.р. збудовані авіамістечко поблизу ст.”Рогань” та лікарське містечко. У 1930-31р.р. збудовані кінотеатр на 900 місць, стадіон тракторного заводу. У 1947 р. до числа діючих підприємств увійшов 8-й підшипниковий завод.

Населення району до 1941 року досягло 75 тис. чоловік. З початком війни промислові підприємства району були евакуйовані в східні області СРСР. Евакуація Харківського тракторного заводу тривала з 19 вересня по 20 жовтня. Устаткування вивозилося в три етапи. До 20 жовтня було демонтовано і обладнання ХСЗ. Всього з району було вивезено близько 5 тис. вагонів з різним промисловим обладнанням.

37 тис. мешканців району пішло на фронт, крім того, 7 тис. осіб - в народне ополчення, 20 тис. жителів брало участь у спорудженні укріплень в районі Харкова, 200 чоловік пішло в партизани, 300 осіб брали участь в боях за Харків у складі зведеного полку ополчення.

Почалася окупація міста, що тривала з 21 жовтня 1941 по 23 серпня 1943 року. Німецьке керівництво планувало скористатись розвиненою промисловістю Харкова. Наш промисловий район і місто повинні були входити до складу рейхкоміссаріата "Україна". Великі підприємства району були оголошені власністю Німеччини. На ХТЗ планувалася організація ремонту автомашин, були створені механічні майстерні, з Німеччини для них завезено 70 верстатів. У грудні 1941 р була відновлена турбіна ТЕЦ ХТЗ. На території міста та району встановився жорсткий окупаційний режим. Заарештовували мешканців, розстрілювали заручників. У бараках ХСЗ розміщувалося єврейське тимчасове гетто. Сюди 15 - 16 грудня 1941р. по Старо-Московській вулиці (Московському проспекту) були пригнані тисячі євреїв з центру міста. У бараках вони перебували в жахливих умовах, вмирали від голоду і хвороб. Потім відбулося знищення в'язнів гетто в Дробицькому Яру біля хутора Рогань. Всього в Дробицькому Яру розстріляно більше 23 тисяч людей. Тепер на місці єврейського гетто споруджено Меморіальний комплекс жертвам Голокосту.

23 серпня 1943 року Харків було звільнено від окупантів. 22 - 23 серпня бої велися і за селище ХТЗ, територія району кілька разів переходила з рук в руки. Багато житлових будинків були перетворені на купи цегли. Деякі будівлі були заміновані. Всього Харків перебував під нацистською окупацією 641 день. Страшну втрату завдали окупанти району.

На 1 жовтня 1943 тут проживало лише 4,2 тис. осіб. Але вже на початку листопада 1944 року ХТЗ випустив перші 11 машин.

/Files/photogallery/8850/13п.JPG /Files/photogallery/8850/14ц.JPG

Освіта, наука та культура

Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради
Адреса: м.Харків, вул. Біблика, буд. 26.
тел. 93-41-35; e-mail: ruo-ord@kharkivosvita.net.ua
Веб-сайт: http://ruoord.kharkivosvita.net.ua/
На території району розташовані:
  • 19 шкіл, 21 ДНЗ
  • 2 музичні школи та 1 бібліотека з 5 філіями;
  • парки культури і відпочинку: «Зелений гай» та ім. Маяковського;
  • храм святого священомученика Олександра Архієпіскопа Харківського;
  • Олександрівський сквер та Олександрівська площа, сквер Кандаурова
  • Палац культури ВАТ “ХТЗ”, Палац школярів і молоді «ІСТОК», кінотеатр.
/Files/photogallery/8850/15ц.JPG

Сьогодні наш район - прекрасне місце для життя з вдало спланованими вулицями, багатоповерховими будинками, тінистими парками, затишними скверами, розвиненою транспортною системою, промисловим потенціалом.
Нам є чим пишатися, що любити і берегти!

Джерела:

http://www.city.kharkov.ua/uk/article/view/id/89/,
http://uk.wikipedia.org/wiki/
http://biblioteka-chekhova.edu.kh.ua/ru/ordzhonikidzevskij_rajon_g_harjkova/
http://the-past.inf.ua/list-3-3-8.html

.

.

Нові назви вулиць Індустріального району

Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» та рішення Харківської міської ради Харківської області I сесії VII скликання від 20.11.2015 р № 12/15, перейменовані такі вулиці Індустріального (колишнього Орджонікідзевського) району міста Харкова:

Вулиця Другої П'ятирічки - вулиця Біблика
Проспект Косіора – проспект Олександрівський
Проспект Орджонокідзе - проспект Архітектора Альошина
Вулиця Сімнадцятого Партз'їзду - вулиця Северина Потоцького
Провулок Сімнадцятого Партз'їзду - провулок Северина Потоцького
Вулиця Соколова - вулиця Косарєва
Вулиця Третього Інтернаціоналу - вулиця Генерала Момота
Вулиця Тухачевського - вулиця Душкіна
Проспект Фрунзе - проспект Індустріальний
В'їзд Фрунзе - в'їзд Індустріальний
Вулиця Червонопартизанська - вулиця Крушельницького
Проїзд Червонопартизанський - проїзд Крушельницького
Провулок Червонопартизанський - провулок Крушельницького
Вулиця Щербакова - вулиця Михайла Водяного
Кiлькiсть переглядiв: 21

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.