1 сентября – 154 года со дня рождения
Иннокентия Федоровича Анненского,

(1856–1909), русского поэта, предшественника символизма. «Так же как творчество Блока, – пишет Лидия Яковлевна Гинзбург, – творчество Анненского питалось двумя стихиями — новой поэзией и традицией русской лирики XIX века. У Анненского к этому присоединяется третье начало: французские поэты второй половины века — парнасцы, «проклятые», символисты. Самая концепция символизма определялась для Анненского теориями его французских предшественников. Существеннейшее значение имела для него и поэтическая практика французов. И все же в целом в стихах Анненского – даже самых изощренных – над всем господствует русская лирическая интонация, порой романсная».
Иннокентий Анненский
Ты опять со мной, подруга осень,
Но сквозь сеть нагих твоих ветвей
Никогда бледней не стыла просинь,
И снегов не помню я мертвей.

Я твоих печальнее отребий
И черней твоих не видел вод,
На твоем линяло-ветхом небе
Желтых туч томит меня развод.

До конца все видеть, цепенея...
О, как этот воздух странно нов...
Знаешь что... я думал, что больнее
Увидать пустыми тайны слов...
4 вересня –25 років від дня загибелі Василя Семеновича Стуса (1938–1985), українського поета, правозахисника, Героя України.
7 вересня – 140 років від дня народження російського письменника Олександра Івановича Купріна (1870-1938)
9 вересня –80 років від дня народження Юрія Олександровича Гуляєва (1930–1986), українського і російського співака, народного артиста СРСР.
13 вересня –75 років від дня народження російського письменника, голови Російського дитячого фонду Альберта Анатолійовича Лиханова (1935)
15 вересня –120 років від дня народження англійської письменниці Агати Крісті (1890-1976)
21 вересня – 115 років від дня народження Сергія Есеніна

3 жовтня (за старим стилем) 1895 року у селі Константіново Рязанської губернії народився Сергій Єсенін, поет, безсумнівний талант якого отримав визнання вже до революції 1917 року. Своєрідний нрав і творчий шлях викликали неоднозначні оцінки критиків і літературних, і «політично вірних і стійких». Тим не менше, в усі роки, коли відношення до Єсеніна змінювалося від поблажливості до ігнорування, він продовжував залишатися одним з популярних російських поетів ХХ століття.

26 вересня - 90 років від дня народження російського письменника Сергія Сергійовича Смирнова (1915-1976)
30 вересня –135 років від дня народження Сергія Миколайовича Сергєєва-Ценського (1875–1958), російського письменника, академіка Академії наук СРСР, лауреата Державної премії СРСР, життя якого тісно пов'язане з Україною. У 1897–1899 роки неодноразово відвідував м. Святогірськ.
30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Всеукраїнський День бібліотек відзначається 30 вересня згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98. Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після введення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою на той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. Загалом у бібліотеці нараховувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість. Книги, що виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.Під час монголо-татарської навали книги гинули у війнах і пожежах. З тих часів до сьогодні залишилися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книжці складали клятву французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр.., Мстиславове євангеліє XII ст. У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення Галицько-Волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня. З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, бібліотечній справі. Значного розвитку бібліотеки набули у XVI ст., великі книгозбірні постали при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні шляхетські роди, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи. У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діє мережа культурно-освітніх осередків "Просвіта". Це товариство уже на 1914 рік мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли у 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень "Просвіти" було охоплено 85% західноукраїнських земель. У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики. Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші. Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870. Послугами книгосховищ користуються понад 17 мільйонів 490 тисяч читачів.

Кол-во просмотров: 11

Комментарии

Для того, чтобы оставить комментарий на сайте, залогиньтесь или зарегистрируйтесь, пожалуйста.