ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ КИТАЙ

Віртуальна книжкова виставка

Китай і Україна почали спілкуватися ще за часів Київської Русі. Адже Великий шовковий шлях, який сполучав Схід і Захід, сприяючи веденню торгівлі і діалогу культур, проходив і територією нашої держави. Сьогодні триває робота над створенням нового "Шовкового шляху" Україна – Грузія – Азербайджан – Казахстан – Китай, а також маршруту з ЄС через Україну в Китай.

Відносини України і Китаю мають всебічно розвинуті стосунки. Йде постійний культурний обмін між нашими народами.

Письменники, художники, артисти, науковці, виробники обмінюються досвідом під час візитів. Реалізуються спільні проекти, влаштовуються мистецькі виставки, концерти.

А ми запрошуємо вас прогулятися сторінками книг з нашої бібліотеки, у яких йдеться про Китай, його історію та культуру.

Загальні відомості про Китай

Китай // УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія / Гол.ред.ради чл.-кор. НАНУ М.Попович. – К.: ПВП «Всеувито», 2001. Львів ЛДКФ «Атлас», 2001. - с.644-645.

Китай // Динин Ж. Путешествие в древний мир. – Харьков: Книжный клуб, 2008. – с.46-47.

Китай // Страны мира: Справочник для эрудитов и путешественников. - Харьков : Книжный клуб, 2006. - с.139-142

Історія Китаю, визначні пам'ятки культури,
географічні відкриття

Велика Китайська стіна

Велика Китайська стіна // Чудеса світу. Чудеса України /Упорядник В.Г.Біляєв. – Х.: Белкар-книга, 2016. – с.30-31. - (Веселка)

Велика Китайська стына - одна з найбільших та майстерних будівельно-технічних споруд у світі. Вона простяглась від Ляодунської затоки (північний схід від Пекіну) через Північний Китай у пустелю Гобі. Дані про її довжину відмінні та варіюються. Відстань від одного кінця до другого становить 2450 км, але якщо врахувати інші фортечні вали, що відходять від неї, то вийде 6000 - 6500 км.

Стіна є не тільки одним з чудес світу, але й символом Китаю. Вона слугувала не тільки кріпосним валом, але й дорогою, ширина якої становила 5,5 м, що дозволяло йти у ряд п'ятьом піхотинцям чи кавалеристам. Це робило її зручною для патрулювання кордонів. Уздовж стіни розміщалось близько 25000 вартових веж, вистоа яких становила близько 13 м.

1987 р Велику Китайсько стіну було внесено до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ще про Велику Китайську стіну:

Великая Китайская стена
// Климов А. Чудеса света. – Харьков: Веста. Изд-во Ранок, 2004. – с.80-83

Великая Китайская стена
// Динин Ж. Путешествие в древний мир. – Харьков: Книжный клуб, 2008. – с.47

Великий шовковий шлях

Великий шелковый путь
// Динин Ж. Путешествие в древний мир. – Харьков: Книжный клуб, 2008. – с.50-51.

Ханьські купці продавали китацський шовк на Захід. Так званий Великий шовковий шлях поєднував ханьську столицю Чанань з містами Близького Сходу. На півдні він пролягав по гірським перевалам тибету, на півночі - по пустелі.

Довжина Великого щовкового шляху становила 6400 км. Купці подорожували верхи на верблюдах, і для захисту поєднувались у групи, які називались караванами. Каравани везли шовкові тканини, прянощі та бронзові вироби для продажу на Заході. Поверталися зі слоновою кісткою, дорогоцінним камінням, кіньми та іншими товарами з Заходу.

Великий шелковый путь (Через Тянь-Шань в Европу)
// Сто великих географических открытий. – М.: Вече, 2000. – с.140-144.

З книги ви можете дізнатися про китайського мандрівника другого століття до нашої ери Чжан-Цяна, який започаткував Великий шовковий шлях.

Музейні комплекси

Пекинский императорский музей // Сто великих музеев мира. – М.: Вече, 1999. – с.99-105.

Вместе с императором к «Храму Неба» // Сто великих музеев мира. – М.: Вече, 1999. – с.106-111.

В древнем и средневековом Китае большое значение придавали жертвоприношениям. Священным правом совершать жертвоприношения обладали только императоры - "сыновья Неба". Вот для этого священного ритуала и был построен в 1420 году "Храм Неба", который впоследствии перестраивался и достраивался.

Два раза в год император покидал свой дворец, чтобы отправиться на богослужение в "Храм Неба", который располагался на южной окраине Пекина. Считалось, что окраинное положение храма способствует более спокойному общению императора с Небом.

Храм Неба в Пекине // Сто великих храмов мира. – М.: Вече, 2000. – с.140-145.

Территория Храма Неба занимает около 280 гектаров. Обширная территория, на которой расположен ансамбль храма, обнесен двумя рядами глухих стен, окрашенных в красный цвет, и образует в плане квадрат, символизирующий землю. Круглые здания беломраморного алтаря и храмов, увенчанных синими коническими крышами, символизируют небо. Такое сочетание квадрата и круга обозначает союз Неба и Земли.

Історичні відомості, географічні відкриття

Таємниці держави Інь //Географічні відкриття. Дитяча енциклопедія. – Харків: Фоліо, 2013. – с.37-45

Китай завжди здавався європейцям далекою і неодсяжною країною, у якій все незвично і незрозуміло. Навіть у період Середньовіччя, кои вже існували доволі точні мапи, східна окраїна Євразії залишалася майже суцільною білою плямою, хоча китайська держава в ті часи була великою і могутньою.

Империя Хань // Динин Ж. Путешествие в древний мир. – Харьков: Книжный клуб, 2008. – с.48-49.

Из Китая в Индию и Японию // Сто великих географических открытий. – М.: Вече, 2000. – с.132-135.

С Востока – на Запад // Сто великих географических открытий. – М.: Вече, 2000. – с.136-137.

В поисках мудрости (Китайские паломники-буддисты в Индии) // Сто великих географических открытий. – М.: Вече, 2000. – с.138-140.

Четыре похода китайского адмирала // Батий Я.А. Покорение морей и океанов. – Харьков: Веста, 2009. – с.44-46.

Самыми грандиозными морскими военно-торговыми экспедициями в средневековом Китае были плавания путешественника, флотоводца и дипломата Чжэн Хэ.

В состав флотилии вошли 317 кораблей, на борту которых находились 27800 человек. Самые большие корабли Чжэн Хэ, по свидетельству историков, в длину достигали 140 метров, и это удивительно, если учесть, что длина каравеллы Колумба "Санта Мария" составляла всего 18,5 метра.

Міфологія, література, народна творчість

Міфи Давнього Китаю // Міфологія: Дитяча енциклопедія / Авт. – упорядник Г.Є.Єрмановська. – Харків: Фоліо, 2013. – с.95-108.

Давньокитайська міфологія була створена до 220 року до нашої ери. Відомості про міфологічні уявлення давніх китайців у ті часи дуже фрагментарні - вони дійшли до нас у давніх історичних та філософських творах, таких як збірки поезії "Чжуан-цзи", "Шань-хай цзин" (Книга гір та морів).

Характерною рисою давньокитайської міфології було те, що міфічні персонажі сприймалися як реальні історичні постаті. Давні китайці уявляли створення світу як поступове відокремлення неба від землі - тому в їхніх міфах присутній образ "світової осі", яку сприймали у формі сходів або гри з палацом верховного небесного володаря Шан-ді на верхівці.

Пу Сунлін. Ченці-чудотворці: Новели. – Перекл.з кит. І.Чирко. – Київ: Дніпро, 1980. – 381 с.

В новелах класика китайської літератури XVII столітя Пу Сунліна (1640-1715) фантастичні сюжети, взяті з народних казок та легенд, переплітаються з повсякденними ситуаціями, його герої опиняються у світі надприродного. Однак у автора це лише фон, за яким стоїть реальне життя.

Китайські народні казки. – Київ: Веселка, 1991.

До збірки увійшли кращі казки народів Китаю. Познайомившись з ними, читач відкриє для себе напрочуд розмаїтий і яскравий світ, познайомиться з героями народної творчості та китайськими традиціями і звичаями.

Пензлик Маляна. Як мавпи діставали з криниці місяць. П’ятеро братів : Китайські народні казки // Казки народів світу: Зб.казок. Для мол.шкільного віку / Упор. І.Г.Сидоренко. – К.: Веселка, 1993. – с.271-282.

Ще одна збірка, до якої увійшли три китайські народні казки.

Фен-Шуй // Загадки історії: Дитяча енциклопедія. – Харків: Основа, 2011. – с.298-300.

Це давнє китайське вчення лежить в основі мистецтва зводити будівлі таким чином, щоб вони перебували в гармонічній єдності з космічним "подихом" місцевості.

Крім віри в добрих і злих духів, давні китайці вірили в існування сил, пов'язаних з ландшафтом, що впливають на долі людей.

Кiлькiсть переглядiв: 166

Ви знаходитесь тут: